Шо ж вы оцю баржу тягнэтэ як Чэширко за йайця?! Вин вжэ скавучаты, мабуть, втомывся. Так бесплатных путёвок в санаторию Баден-Бадена не видать нам до Потопу.
Я так понял, что физические упражнения по поднятию литров и жиму дамских тел всем уже остогнидели. Пришло время размять интеллектуальные мышцы. Знакомо .. и я так раз в семилетку делаю, философско-естествоиспытательский дух он эта … не проветривается и глэйдом не лечиться.
Казка про Репку, або Хули нэ ясно? (От него же).Хата Свырыда Опанасовыча - забацанэ мисцэ, куды редко ступа культура. З викна, затягнутого бычачым пузырэм, можна побачыты грязюку, дощ, бурю, а також мороз. Инколы, в рытмичному оскаженинни, з дыкым завыванням и карканням, мымо викна проносяться зграйы ворон, драконив, крылатых клопив и летючых пацюкив. В ци хвылыны в хати тэмние. Посэрэд хаты сыдыть Свырыд Опанасовыч у валянках и шапци-ушанци, за спыною у нього ружжо, биля рукы лэжыть гостро наточена сокыра, так, що дотягнуться до нейы зовсим нэ важко. Винчае обстановочку опудало крокодыла, якэ гойдаеться пид стэлэю. На крокодыли дэ-нэ-дэ прыклэени ярлыкы готэлив и закордонных спыртных напойыв. Свырыд Опанасовыч выдовбуе з кышэни коробочку калу, нюхае йыйы, чха и кладэ в кышеню назад. Входять мокри и брудни дослидныкы калу Саломон Самсоновыч и Афрыкан Свырыдовыч, вдягнути у все рэзыновэ. В руках у ных прыборы, якымы миряють кал.
… Мурзик, кыць-кыць-кыць!..
Голос Мурзика з синэй. Я сичас...
Входыть Мурзик. здоровенный сыбирськый котяра з шерстю, вусамы и всим, чым положено. Вид звычайного кота Мурзик видризняеться тикы розмирамы, саблэзубистю и гарным барытоном. Оба дослидныка пры выди Мурзика машынально встають, як цэ роблять нэмаючи гидности подчыньонни пры выди начальныка.
Мурзик (лагидно, але дещо зверхы). Сидите, сидите, я етого не люблю. В чьом дело, Валентина?
Валька (просто показуе на пол, дэ валяються кышкы и гарчыть Джек). Їж, Мурзик!
Мурзик з выразом огыды дывыться на брудну пидлогу и на хыжого Джэка, якый гарчыть и вышкыря зубы из-пид стола, и з усиею сылою пыздыть його ногою. Переляканый Джэк. повызгуючы, вылита з хаты, а Мурзик з выглядом гидности сида за стил.
Саломон Самсоновыч (запопадлыво выймае з кышени красиву коробочку из калом, оздоблэну палэхською розписсю, и протягуе Мурзику). Понюхайтэ, це импортный, вы такою не нюхалы.
Мурзик. Сам нюхай!
Входыть Хымка - цэ звычайна вередлыва стара баба. Попоравшысь у пэчи, вона дистае звидты казан смачного борщу. Товарыство сида обидать.
Саломон Самсоновыч (пошепкы, з набытым ротом, до Афрыканы Свырыдовыча). А Мурзика тоже ваш институт розробляв?
Афрыкан Свырыдовыч. Ни, цэ прырода. Такого Мурзика - куй розробыш. Всэ, шо мы щас можэм, цэ таки, як Джэк або Валька.
Саломон Самсоновыч. Да! Мурзик - цэ Европа!
Афрыкан Свырыдовыч. Ха! Япония!
Мурзик (почувшы про Японию, элегантно вытыра з вусив драконовий жыр). Можэтэ там не шэпотить, я улавлюваю ультразвукы, бачу в цилковытий тэмряви, чытаю мысли на видстани, стрыбаю ввэрх на 20 мэтрив, а в довжыну - на 50. Можу пэрэгрызты любэ зализо и поцарапаты любу камэнюку. За одын раз можу выйыбаты двадцять кыць, нэ пры Вальци будь сказано. Щэ продовжувать?
Афрыкан Свырыдовыч. Эх. нам бы так!
Мурзик. Вам так нэ будэ.
З цымы словамы Мурзик хлибом лизэ в тарилку и элэгантно пидчыщае ным нэдойыдкы, потим зъйыда хлиб и знову вытыра вуса вид жыру.
Саломон Самсоновыч. А скажите, Мурзик...
Мурзик. ...Васыльовыч.
Саломон Самсоновыч. ...Мурзик Васыльовыч, и нэ надоцыло вам буть отакым супэрмэном?
Афрыкан Свырыдовыч (поправля). Супэркотом.
Мурзик (дужэ спокийно). Вы хотилы пошуткувать, алэ у вас нэ выйшло. Ни, нэ надоцыло. Я тэж, шановный, миг бы запытать - чы нэ надойыло вам цилый дэнь борсатысь в чужому кали, алэ як бачтэ, я цього не роблю.
Афрыкан Свырыдовыч. Така вжэ в нас робота. И потим кал - цэ цикаво.
Мурзик. Звычайно. Кожному свое.
Саломон Самсоновыч. Розумиетэ, Мурзик Васыльовыч, кал - дужэ цикава штука. Вы помитылы, що людына, колы посрэ, завжды оглядаеться, шоб побачыты, скикы вона насрала и якойы якости кал. Йый цикаво, а цикависть - цэ шлях в майбутне.
Мурзик. Навищо вам шлях у тэ, чого у вас нэма?
Афрыкан Свырыдовыч. Ну, нэ кажить. У людства зорянэ майбутне, а бэз кала далэко нэ полэтыш. Вся наша дияльнисть - цэ боротьба з забобонамы, ця смилыва патриотычна цикависть - цэ подвыг!
Мурзик. Тоди чому вси ваши институты нэ спроможни розробыть такого хлопця, як я? Чому у вас выходять одни уроды?
Саломон Самсоновыч. Цикавэ пытання. Будэмо полэмизуваты.
Саломон Самсоновыч (ухытряеться робыть два дила: полэмизуваты и малэнькою палычкою зчыщать з рэзынового комбинезона гавно, а палычку вытырать об лаву, на якый сыдыть Афрыкан Свырыдовыч). Розумиете, Мурзик Васыльовыч, людына завжды цикавылася трьома речамы. По-першэ - свойым калом, по-другэ - пыткамы та казнямы, и уродамы. Дайте йый всэ цэ, и вона будэ видчувать, що жывэ нэ напрасно. Мы - вчэни, пыткы та казни - то нэ нашэ дило, алэ кал, алэ уроды... Давно пройшлы, шановни, ти часы, колы цар Петро импортував уродив за шалэну валюту. Тэпэр маемо свойых и розробляем всэ нови и нови модели. По-першэ, мы тепер нэзалежни вид Заходу, и экономия, а вы лизэтэ тут з своею красотою, вы никому нэ потрибни. Пэрш за всэ тому, шо нэ цикави, у вас нэма аномалий, вы просто нудна тварына, у якойы всэ на мисци. Той, хто вас робыв, - не вчэный!
Збуджэно жэстикулируя палочкой з калом, Саломон Самсоновыч задивае крокодыла з импортнымы наклейкамы, якый тыхо высив над головамы в товарыства. З страшным грюкотом крокодыл пада прямо на голову Мурзику, якый з дыкым нявчанням злякано стрыба прямо в бычачый пузыр, якым затягнуте убоге викно. Мурзик, заплутавшысь у пузыри, вывалюеться в страшну нэпрывитну прыроду, з якойы инколы продовжуе доносытысь його несамовыте нявчання. Крокодыл залышаеться лэжаты на столи. Йыбало в крокодыла пид час удара розкрылося, як крышка вид чамайдана. Возбуждьонный Саломон Самсоновыч кыда палочку з гавном крокодылу в грызло и захлопуе його кошмарну щэлэпу.
Саломон Самсоновыч. Ну, як я йому вризав, цьому хвастунови?
Афрыкан Свырыдовыч. Та нэ кажы, ци коты вже зайыбалы, я йых усих виддав бы на мыло!
Баба Хымка. Вин, клятый, мышэй зовсим нэ чипа. Кажэ, шо з мышамы трэба поводытысь так, як хочэш, шоб мыши поводылысь з тобою...
Саломон Самсоновыч. Ты дывы, Толстого чытав!
Свырыд Опанасовыч. Топыты треба.
Голос з синэй. Нэ трэба.
Входять мышкы - Вера и Надежда. Пры першому ж погляди на ных становыться ясно, чому Мурзик увльокся Толстым. Цэ здоровэнни тварюкы из частоколом зубив и вэлыкымы крыламы за плэчыма. Вера и Надежда дужэ нагадують страшных птэродактылив триасового пэриода и вэдуть сэебэ соответственно.
Вера. Нэ трэба того ублюдка топыть, як трохы пидростэ та зажырие, мы з Надею його зъйымо.
Надежда. Плядь, сука буду!
Надежда выйма з вуха бычок и розкурюе його. Обыдви пляди сыдять, розкарячывшысь, поклавшы голи хвосты на стола, чухають соби пызды, матюкаються и плюють на пидлогу.
Афрыкан Свырыдовыч (сам до сэбэ). Ой-ой-ой! Яки падорвы пративни! Ой, як страшно! Ну, я пожалуй, пайду...
Вера. Сидеть була команда, плядь!
Афрыкан Свырыдовыч (сам до сэбэ). Ай! Як страшно! Вы нэ пэрэжывайтэ, я уйду по-английськи...
Из цымы словамы Афрыкан Свырыдовыч хочэ лизты в викно. Вин так бздыть Веры и Надежды, шо, очэвыдно, куйово сообража.
Саломон Самсоновыч. Афрыкан Свырыдовыч, нэ теряйте человеческое лицо. Куй йым в рот, тым плядям, лизьтэ в двэри!
Вся ця геройычна тирада пропада даром. Афрыкан Свырыдовыч, преодолившы барйэр пидвыконня, зныка в дыкий прыроди.
Надежда. Ну кому цэ чмо нада? Шо вин про сэбэ вообража? Я сьодни так найылася, що дывыться на нього нэ можу!..
Валька. Тато завжды такый, так сыдять, пыздять соби, як нормальни, а потим раптом як почнуть крычаты та боятыся. А чого боятыся? Чы бзды, чы не бзды, однаково здохнэм...
Вера. Можэ, в його совисть нэ чыста?..
Валька. Ну, про совисть ничого нэ скажу, бо нэ бачыла.
Саломон Самсоновыч. Щас времья такэ дурнэ, у всих нервы, вси ликуються, якыхось прызракив та фантомив бачать, а я от скикы жыву - жодного нэ бачыв. А вы, диду?
Свырыд Опанасовыч. Одын раз, як малый був и на лэвади козы пас, то з лису выйызжають чэтвэро, вси на конях, худи и голи. Вси з косамы, а в одного ще весы магазынни. Мабуть, шо по сино пойыхалы, тикы от весы накуя?
Валька. А сино взвешывать.
Саломон Самсоновыч. Та! Та хиба цэ фантомы, то куйня, а нэ фантомы. Якись казлы з дурдому втэклы, або вы, диду, дэсь чарку йобнулы, чы укололысь харашо...
Свырыд Опанасовыч. Тада цым не увлекались, тады порядок був!..
Свырыд Опанасовыч встае и затыка сокыру за пояс. Тэпэр стае выдно, що ззаду у Свырыда Опанасовыча стырчыть здоровэнный рудый хвист, як у сэттэра.
Свырыд Опанасовыч (до Хымкы). Ходимо стара.
Саломон Самсоновыч. Куда вы, диду?
Свырыд Опанасовыч. Репку трэба вытягнуть, здорова, клята, выросла, як клуня!
Валька. Трэба Джэка й Мурзика позваты...
Валька тика з хаты. Мышкы - Вера и Надежда, баба Хымка и Свырыд Опанасовыч идуть за нэю. Саломон Самсоновыч одын лышаеться в хати. вин дистае з крокодыла обисрану палычку и продовжуе чыстыть з сэбэ гивно пид удали звукы старовыннойы писни "Дубинушка", исполнением якойы обычно супроводжуються физычни зусылля любытэлив колэктывного катарсысу.
Зависа.