Вони шукають те, чого нема,
Щоб довести, що його не існує,
Так часто містики доведено до краю
Шуканням чорта думають, що раз його нема,
То і нема і бога.
А після цього сруть у алтарі і дароносицю.
Аж тут приходить чорт у синіх галіфе.
І саме час задуматись, що раз він появивсь,
То й бог десь рядом ходить.
Люди, люди, ці дурні козли!
Як остопиздили мені містичні бляді,
Обвішані восточною хуйнею,
Що перед тим як взяти хуй у рота
Повинні привести себе у резонанс
З зефіром світовим. Кістляві атеїстки,
Що лекції читають кугутам про Марс і іншу поєбєнь,
А кугути їбуть їх довгими сумними вечорами
Десь під коморою, а та тіки сопить,
А крикнути стісняється, подлюка,
Бо з города приїхала, в костюмі,
І дулю накрутила в голові.
Совсем не кайф їбать таку колоду безчуственну.
Да і клікуши тоже хороши --
Стоять на цвинтарі, простягши загрібайла,
А як не даш їм грошей, то сейчас
Обматюкають і плюнуть на пальто,
Що і хімчистка потім не почистить.
Куди не кину оком стомленим --
Кругом хуйня. Заябують мене
Питання сучі. Що лучше: бездуховність,
Розпатлана самиця злоєбуча,
Що верхи на скаженім бугаї
Шаленим чвалом мчить в пампасах предранкових
У нікуда; або духовність смирна
Що перстами, покрученими от полєартріту,
Показує нам, де дорога к храму. В храмі тім
Залізо ржаве лежить у різних позах
І гнила картопля. Ох, блядський смисл життя,
Якщо ти єсть!
yaplakal.com